Комунальний заклад освіти середня загальноосвітня школа №12 з профільними класами

   





Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Оцініть, будь ласка, сайт нашого закладу






Результаты

3-D подорож до музею

Свято останнього дзвоника!До уваги всіх!!!Команда «Хортиця» прийняла активну участь у заходах присвячених ювілейній  даті переможної битви козацького війська 1648 року.День МатеріПосаджено 15 дерев«Квітни весно, вітаючи славу героїв»

Друга світова війна – одна з найбільших трагедій XX століття. Це – трагедія не українського, не європейського, а світового масштабу. Війна охопила різні країни, різні континенти, стала автором кривавих сторінок історії для багатьох народів Світу. Але, звичайно, найбільше пережила наша земля і наш народ. Ніколи раніше в своїй історії Україна не платила за мир таку високу ціну.   

       Минуло багато  років з того дня - першого дня Великої  Вітчизняної  Війни. І його ніхто ніколи не зможе забути. Адже пам'ять війни стала моральної пам'яттю, знову повертає до героїзму і мужності солдатів.  Саме пам'ять не дозволяє опускатися нижче тієї моральної позначки, якої позначені гіркі і героїчні роки, продовжує свято і невідступно жити в серці кожної людини.

              В кожній сім’ї  пам'ять про цю війну буде жити завжди, адже в кожній з них , чи то прадід, чи то прабабуся, брали  участь. 

                                          Уклонімось тим ,хто поліг у бою.

                                          Хто прикрив рідну землю собою.

                                          Свято мужності й радість велику свою

                                          Розмішаєм  живою сльозою.    

              Велика Вітчизняна Війна - це величезна рана в людських серцях. Це була сама найбільша війна за всю історію людства. Жахливо подумати, що в цій трагедії брали участь діти. Мої однолітки, які віддавали свої життя за долю  Батьківщини, за своїх товаришів.

        Сучасне покоління не має тих патріотичних почуттів  ,що мали Ви -переможці-ветерани. Але саме ветерани й дорослі намагаються  донести нам значущість глибоких втрат  матерів і батьків, значущість мати свою власну державу.

        Вчителі  і діти нашої школи цілий рік проявляють турботу про наших ветеранів. А їх так мало залишилось. Багато з них самотні і немічні. Наша школа проводе велику волонтерську роботу , ми намагаємось виконати будь-яке прохання ветеранів, вітаємо зі святами,і  не лише з Днем  Перемоги. Молодші школярі полюбляють виготовляти власні листи-побажання,листівки-привітання і дарувати їх; учні дуже радіють,коли ветерани приходять до них на виховні години й свята. І їм потрібно від нас лише – трохи більше турботи, трохи більше уваги, а особливо спілкування з нами-дітлахами. Ветерани, пригадуючи всі жахіття, переносяться думками у важкі часи Другої світової війни, діляться спогадами про свою участь у кривавих боях;  про підпільно-партизанський рух. У їхніх очах можна побачити  сльози – сльози смутку,сльози великих страждань. А старші  школярі намагаються відобразити той біль,те горе в шкільній газеті.

              Ми – останнє покоління, яке ще може почути про Велику Вітчизняну Війну від її учасників. І один із найголовніших наших обов’язків  перед тими, хто залишився – пам’ятати про подвиги наших ветеранів.

                  Уже минули ті часи, 

                  Коли гула війна.

                   З усіх країн почуєш ти:

                  «Ура! Ура! Ура!»

                  Лиш за свободу Ви боролись,

                   За це ми дякуємо Вам.

                  Що в час важкий і в час негоди

                  Життя Ви врятували нам.

        Перемога!Перемога!Перемога! – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.

           Шановні ветерани!!!Ваша сила та ваш приклад вчать нас не зважати на перешкоди і не лякатися різних негараздів. Я знаю точно, що в окопах під Києвом, Одесою чи Харковом вам було незрівнянно важче, аніж нам сьогодні . Ви вистояли у тій війні і відродили могутню країну. Разом з вами ми відродимо нову Україну і змусимо весь світ поважати нас.

            

 Ми не дозволим той жах повторити,

Хочемо в мирі і щасті ми жити

Низько в скорботі знамена схиляєм,

Клятві священній навік присягаєм.

Іменем доньки, що батька не знає,

Іменем матері,що сина не має,

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що посивіла.

Іменем памяті з роду до роду,

Іменем чесним, священним народом.

            Ми не повинні забувати Велику Вітчизняну Війну, щоб не допустити іншої. І пам’ятати тих, кого вже немає. Звертаюсь до однолітків із закликом : «Давайте згадувати про ветеранів не тільки 9 травня!» Низький уклін їм усім за мужність! І велике спасибі!